Додрукарська підготовка макетів для флексографії.
Задача додрукарської підготовки макетів для флексографії -
компенсувати особливості технології флексодруку та адаптувати зображення до друкарського процесу.
Особливості технології флексодруку:
-
використання м’яких полімерних друкарських форм;
-
певні труднощі суміщення;
-
друк на прозорих і металізованих матеріалах;
-
вибір лініатури та кутів повороту растра залежить від обладнання.
Результат використання полімерных друкарських форм :
-
необхідність вкорочення макету;
-
розтискування;
-
обмеження мінімального розміру друкарських елементів;
-
обмеження мінімального відсотку растра 1-2%.
Переваги флексодруку:
-
висока якість друку при малій собівартості відбитку;
-
висока швидкість друку;
-
широкий спектр матеріалів для друку.
Розтискування - невід’ємний фактор флексодруку, який виникає внаслідок чутливості друкарської форми до натиску.
Виправити ситуацію можливо, попередньо зменшивши розмір растрової точки - висвітлити зображення.
Розтискування призводить до потемніння напівтонів. Вимірювання тестового відбитку зі шкалами дискретних значень напівтонів дозволяє отримати криву розтискування.
В Adobe Photoshop існує можливість додати значення розтискування в таблицю та створити корегувальну криву та профіль.
Корегувальна крива протилежна кривій розтискування
Підготовлене зображення виглядає світлішим, але результат, імовірніше, відповідатиме очікуваному.
Більш точний результат можливо отримати завдяки ІСС-профілюванню, коли тестування та профілювання дозволяють створити точну колірну модель друкарського процесу.
Мінімальні стабільно відтворювані елементи - кожний елемент друкарської форми має конусну основу, основа дрібних елементів (точки, тонкі лінії, дрібний шрифт тощо) не може перешкодити деформації або зминанню елемента.
Розмір мінімальних стабільно відтворюваних елементів визначається товщиною фотополімеру та технологією виготовлення друкарських форм. Відтворення таких елементів залежить від можливостей друкарської машини.
Обрив растра - якщо в зображенні або градієнті містяться області, що уходять в 0%, тоді при переході від 1% до 0% утворюється рваний край.
Причина обриву - неможливість сформувати стійку растрову точку на фотополімерній формі.
Деформація дрібної растрової точки призводить до утворення чіткого контуру обриву.
Завдання дизайнера – контролювати області із заповненням 1% й менше.
Трепінг - спосіб, що дозволяє компенсувати несуміщення при друкуванні, причинами якого є особливості та технічний стан обладнання.
Значення трепінгу визначається тестами.
Біла підложка.
Друк на прозорих і металізованих матеріалах потребує використання білої фарби в якості підложки.
Для створення білої підложки в редакторі створюється окремий шар або використовуються спеціальні плагіни.
Вибір кутів растеризації макета - залежить від параметрів анілоксових валів, що використовуються.
Для анілоксових валів з кутом розміщення комірок 60º використовуються «офсетні кути»: 0º, 15º, 45º, 75º, 90º.
При використанні анілоксових валів з кутом 45 значення кутів зміщують на 7,5º та отримують «флексокути»: 7,5º, 37,5º, 67,5º, 82,5º.
Відповідно до ISO 12647-2, у випадку двоосних періодичних растрів, тобто з круглою або квадратною точкою, різниця між кутами повороту растра блакитної, пурпурової та чорної фарб має становити 30°, а кут нахилу жовтої фарби — відрізнятися на 15° від решти.
Вибір лініатури растеризації макета залежить від параметрів анілоксових валів, що використовуються.
Рекомендоване співвідношення між лініатурою друкарської форми та лініатурою анілоксового вала становить 1 до 5.
При використанні анілоксових валів з лініатурою 500 lpi не варто підвищувати лініатуру друку більше 100 lpi.
Для друку областей із заповненням менше 5% варто змінити співвідношення лініатур на 1 до 7.
1. Лініатура обрана правильно, шар фарби рівномірний.
2. Така сама растрова точка, але лініатура вала менше, точка впирається в краї комірки та набирає більше фарби, що призводить до більшого розстискування.
3. Співвідношення занадто мале й точка провалюється в комірку, набирає зайву фарбу – це призводить до забруднення при друкуванні.
Муар багатокольорового друку — “паразитний” малюнок, що виникає на відбитку внаслідок інтерференційної взаємодії растрових решіток кольороподілених зображень, що суміщаються при друкуванні.
Найчастіше муар утворюють растрові структури, різниця між кутами повороту яких менше 30°, наприклад, 15°. Найчастіше за утворення муару відповідає жовтий колір.
Варіанти вирішення проблеми:
-
зміна регулярної структури растра – стохастична растеризація;
-
зміна кута повороту растра як однієї з причин муару (наприклад, для Yellow - 0° призначається кут Black - 45°);
-
зменшення лініатури растеризації для жовтої фарби на 15%.